ЗНО (Історія)

РОЗДІЛ ІІ

Стародавня історія України

При підготовці цього питання рекомендую сайт ЗНО на якому є як картографічний матеріал, так і чіткість та послідовність повного викладу.

Поняття:

Археологічна культура – сукупність археологічних пам’яток певної території і часу, що мають своєрідні місцеві особливості. А. К. отримує назву за місцем першої знахідки або за певними визначальними ознаками (обрядом поховання, формою кераміки тощо).

Періодизація Стародавньої історії України:

1. Кам’яний вік  (1 млн. р. тому – кінець ІІІ тис. до н.е .)

Палеоліт (давній кам’яний вік) тривав від появи першої людини до ХІ тис. р. до н. е.

1 млн. років тому – поява першої людини на території України.

Мезоліт (середній кам’яний вік) тривав від Х до VI тис. р. до н. е.

Закінчується льодовиковий період, що призводить до зникнення великих тварин і появу більш дрібніших: кабан, вовк, лисиця, бобер…). Це зумовило мисливську кризу.

 Мисливська криза – пошук нових способів полювання.

Мисливська криза була подолана з винайденням першої стрілецької зброї лука та стріл.

Знаряддя праці часів мезоліту: лук та стріли, мікроліти (дрібні знаряддя праці з каменю), гачки для рибалки, долото, сокира, тесло, ножі, списи, гарпуни.

Залишається привласнююче господарство, зростає роль рибальства

 За доби мезоліту починається приручення диких тварин. Першою прирученою твариною була собака.

За часів неоліту відбувається неолітична революція.

 Неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого.

 Відтворююче господарство – землеробство, скотарство.

Риси неолітичної революції: 

• Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці (шліфування, пиляння, свердління).
• Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (гончарство, керамічний посуд, прядіння, ткацтво, винайдення першого маленького колеса для прядіння).
• Перехід до осілого способу життя.
• Активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили (бики, свині, кози, вівці).
• Зрушення у демографічній сфері (збільшення кількості населення).

Енеоліт – це перехідний період від кам’яного віку до епохи металів. Серед знарядь праці з’являються вироби з міді, золота.

2. Бронзовий вік  (кінець ІІІ тис. до н.е . – І тис. до н. е.)

Бронзовий вік – історичний період, який характеризується поширенням виробів із бронзи.

Бронза – це перший штучний метал, сплав міді та олова.

Основні заняття племен бронзового віку:

• Скотарство (переважало),
• землеробство,
• гончарство,
• виробництво виробів із бронзи.

3. Залізний вік (І тис. до н. е.)

 Залізний вік – історичний період, який характеризується поширенням виробів із заліза. Останній період давньої історії.

За часів залізного віку з’являються перші народи на території України, про які залишилися писемні згадки.

Кочівники – племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу. Основне заняття кочівників – кочове скотарство.

 Поліс – місто-держава

 Колонія – поселення переселенців з іншої країни

 Метрополія – поліс стосовно заснованих ним в інших землях поселень (колоній)

 Колонізація – переселення, освоєння нових земель

РОЗДІЛ І

Історія як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела. 

Історія — наука, яка займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Періодизація історії України: 

• Стародавня історія - до VI ст. 

• Середньовіччя - Київська Русь, Галицько- Волинська держава, 

• Русько-Литовське князівство. VII-XV ст. 

• Ранньоновітня історія - Українська козацька держава XVI-XVIII ст. 

• Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій -XIX ст. 

• Українська революція. 1917-1921 рр. 

• Радянська Україна. 1921-1991. 

• Україна незалежна. 1991-2010……  

Історичні джерела – це залишки минулого, що пов’язані з діяльністю людини і „відбивають” її історію.
– фото-, кінодокументи, електронні носії інформації тощо.

Із усього, що є відомим історії, лише незначна частина може бути перевіреною та підтвердженою. Більшість науковців має свій погляд на минула виходячи з їх сучасного погляду на життя. Тому на одну й ту саму історичну подію може існувати декілька різних точок зору, кожна з яких є по-своєму цінною.

Все ж, найціннішими є ті погляди та дослідження, які ґрунтуються на першоджерелах — документах, створених під час або невдовзі після подій, що вивчаються. 

Їх можна поділити на такі типи:

– писемні, літературні джерела – літописи, хроніки, грамоти, настінні і наскальні написи, документи офіційних органів влади (укази, накази, розпорядження, універсали, закони тощо), спогади очевидців подій, архівні документи, наукові і науково-популярні історичні дослідження, публікації в періодичних виданнях тощо;

– археологічні джерела: будівлі, речі, предмети, знаряддя, пам’ятки матеріальної культури;

– усні джерела: билини, перекази, пісні, інша народна творчість, в якій „відбиті” ті чи інші події історії українського народу;

– лінгвістичні: аналіз мови, її діалектів у тій чи іншій місцевості;

– етнографічні: дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв; 

Джерельна база є основою для дослідження, вивчення історії України.

Якщо звернутись до періодизації історичних джерел, то умовою їх можна поділити на кілька видів:

ü  Джерела матеріальної культури (будівлі, знаряддя і предмети праці, побуту).

ü  Прикладні джерела (твори прикладного мистецтва, карти, креслення, малюнки).

ü  Етнографічні джерела (дані побуту, звички людей).

ü  Лінгвістичні джерела (дані історії мови, топоніми тощо).

ü  Усні джерела (билини, історичні пісні, прислів’я, приказки тощо).

Терміни:

Хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу.

Історичні джерела – це різноманітні пам’ятки того чи іншого історичного періоду в житті народу, залишки минулого життя суспільства, або матеріали сучасної дійсності, що свідчать про історію людського суспільства і використовуються при дослідженні процесів соціально-економічного, політичного та культурного розвитку суспільства.

Археологія - наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових пам'яток. Термін "археологія" вперше використав давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н.е.), маючи на увазі взагалі науку про стародавність ("архайос" - стародавній, "логос" - наука, слово).

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд